Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об / +38 (096) 514 33 44

Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об

Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна

Наказ Державного комітету будівництва,
архітектури та житлової політики України
від 24 травня 2001 року N 127

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
10 липня 2001 р. за N 582/5773

Із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства
від 26 листопада 2002 року N 73,
від 15 червня 2005 року N 92,
наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України
від 8 лютого 2006 року N 42,
наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 1 червня 2010 року N 167

Указами Президента України від 09.12.97 N 1342 та від 16.05.2001 N 314 затверджено Положення про Держбуд України та зміни до нього. Цим Положенням покладено на Комітет здійснення функцій координації і нормативно-методичного забезпечення діяльності бюро технічної інвентаризації, у зв'язку з чим НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (додається).

2. "Инструкцию о порядке проведения технической инвентаризации жилищного фонда", затверджену наказом ЦСУ СРСР від 15.07.85 N 380, уважати такою, що не застосовується на території України, та Інструкцію по технічній паспортизації жилих будинків державного і громадського фонду та фонду житлово-будівельних кооперативів у міській і сільській місцевостях України, затверджену наказом Держжитлокомунгоспу України від 31.12.91 N 136, уважати такою, що втратила чинність.

3. Українській асоціації "Укртехінвентаризація" (Л. Черненко) забезпечити видання Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.

4. Управлінню нормативно-правового забезпечення реформування житлової політики та експлуатації житлового фонду (М. Каплун) подати наказ на реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Комітету М. Руля.

Голова Комітету

В. М. Гусаков

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України
від 24 травня 2001 р. N 127

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
10 липня 2001 р. за N 582/5773

ІНСТРУКЦІЯ
про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна

(У тексті Інструкції слово "самовільне" в усіх відмінках і числах замінено словом "самочинне" у відповідному відмінку і числі згідно з наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 8 лютого 2006 року N 42)

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до чинного законодавства, зокрема Положення про Держбуд України, затвердженого Указами Президента України від 09.12.97 N 1342/97 та від 16.05.01 N 314, якими на Комітет покладено здійснення функцій нормативно-методичного забезпечення діяльності бюро технічної інвентаризації.

1.2. Інструкція визначає порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою:

- визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних);

- обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів;

- установлення вартості об'єктів.

Технічна інвентаризація передбачає:

- первинну технічну інвентаризацію об'єктів;

- поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи для встановлення змін за певний період часу після первинної інвентаризації.

1.3. Інструкція діє на всій території України для здійснення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна всіх форм власності.

1.4. Технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.

На підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи (додаток 1) та технічні паспорти (додатки 2 - 8, 18).

(абзац другий пункту 1.4 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Термін виконання робіт з технічної інвентаризації - один місяць. В окремих випадках за наявності відповідних обґрунтувань термін виконання робіт визначається наказом керівника БТІ.

(пункт 1.4 доповнено абзацом третім згідно з наказом Державного
комітету України з питань житлово-комунального господарства
від 26.11.2002 р. N 73)

1.5. Матеріали технічної інвентаризації є майном бюро технічної інвентаризації та слугують підставою для надання інформації згідно з чинним законодавством.

1.6. На житлові будинки, запроектовані, побудовані (реконструйовані) відповідно до норм СНиП 2.08.01-89, вимоги Державних будівельних норм (далі - ДБН В.2.2-15-2005) не поширюються.

(розділ 1 доповнено пунктом 1.6 згідно з наказом
Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального
господарства України від 08.02.2006 р. N 42)

1.7. Для проведення інвентаризаційних робіт з юридичними особами укладаються договори, а з фізичними - замовлення-зобов'язання.

(розділ 1 доповнено пунктом 1.7 згідно з наказом
Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального
господарства України від 08.02.2006 р. N 42)

2. Об'єкти, що підлягають технічній інвентаризації

До об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать:

- житлові будинки квартирного типу різної поверховості, гуртожитки;

(абзац другий розділу 2 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 01.06.2010 р. N 167)

- житлові будинки садибного типу, розташовані на окремих земельних ділянках;

- будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо;

- господарські будівлі (сараї /хліви/, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо);

(абзац п'ятий розділу 2 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства
від 26.11.2002 р. N 73)

- господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо);

(абзац шостий розділу 2 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства
від 26.11.2002 р. N 73)

- садові та дачні будинки, гаражі (що не відносяться до господарських: багатоповерхові, підземні, одноповерхові-блокові);

- захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони) (далі - захисні споруди) (ДБН В 2.2.5-97 "Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони", ДБН А 3.1-9-2000 "Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання"). Класифікація захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) наведена у додатку 14 до цієї Інструкції.

(розділ 2 доповнено абзацом згідно з наказом Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

2.1. Житлові будинки квартирного типу, гуртожитки

(назва пункту 2.1 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Житлові будинки квартирного типу поділяються на малоповерхові (1 - 4 поверхи) та багатоповерхові (5 поверхів та вище).

Багатоповерхові житлові будинки є багатоквартирними.

Разом з тим багатоквартирними є малоповерхові будинки блокового типу - так звана килимова забудова.

Основну типологічну структуру будинків квартирного типу та гуртожитків складають секційні, коридорні (галерейні), блокові житлові будинки.

(абзац п'ятий пункту 2.1 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Технічній інвентаризації підлягають як квартирні житлові будинки та гуртожитки загалом, так і їх основні елементи:

(абзац шостий пункту 2.1 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

- секції;

- поверхи (надземні, цокольні, підвальні, технічні, мансардні);

- сходово-ліфтові вузли;

- квартири (групи квартир);

- квартири в будинках садибного типу;

(пункт 2.1 доповнено новим абзацом одинадцятим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

- кімнати, жилі блоки, секції у гуртожитках.

(пункт 2.1 доповнено новим абзацом дванадцятим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167,
у зв'язку з цим абзаци одинадцятий - тринадцятий
вважати відповідно абзацами тринадцятим - п'ятнадцятим)

Під час визначення поверховості надземної частини будинку до числа поверхів включаються всі надземні поверхи, у тому числі технічний, мансардний і цокольний, якщо верх його перекриття перебуває вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м (додаток 10).

За умови різної кількості поверхів у різних частинах будинку, а також у разі розміщення будинку на земельній ділянці з нахилом, коли за рахунок нахилу збільшується кількість поверхів, поверховість визначається окремо для кожної частини будинку (наприклад, 5-7-9-поверховий).

Технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, під час визначення поверховості будинку не враховується.

2.2. Житлові будинки садибного типу

Житловий будинок указаної категорії складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.

Характерними допоміжними приміщеннями будинків є: передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо.

На присадибних ділянках, крім житлових будинків, розміщуються господарські будівлі (сараї /хліви/, літні кухні, гаражі, майстерні, навіси, вбиральні тощо) та господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо).

(абзац третій пункту 2.2 в редакції наказу Державного комітету України
з питань житлово-комунального господарства від 26.11.2002 р. N 73)

Прибудовою (до житлового будинку) є частина будинку, розташована поза контуром її капітальних зовнішніх стін і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну. Прибудови мають внутрішнє сполучення з основними частинами будинків.

До них відносяться: прибудовані житлові кімнати та допоміжні приміщення (тамбури, веранди, кухні, комори, ванні кімнати, вбиральні тощо).

2.3. Будинки та споруди громадського призначення

[ДБН В 2.2-9-99 "Громадські будинки і споруди"]

Основні типи:

Будинки дитячих дошкільних закладів

Дитячі дошкільні заклади загального, спеціального та оздоровчого типів

Будинки дитини та дошкільні дитячі будинки

Дошкільні заклади, об'єднані з початковою або середньою школою

Будинки навчальних закладів

Загальноосвітні та спеціалізовані школи

Загальноосвітні, спеціальні та санаторні школи-інтернати

Міжшкільні навчально-виховні комбінати

Позашкільні заклади

Професійно-технічні навчальні заклади

Вищі навчальні заклади

Інститути підвищення кваліфікації спеціалістів

Будинки та споруди для охорони здоров'я і відпочинку

Лікувально-профілактичні заклади

Санітарно-профілактичні заклади

Установи судово-медичної експертизи

Аптечні заклади

Санаторії та санаторії-профілакторії

Заклади відпочинку та туризму

Будинки та споруди фізкультурно-оздоровчі та спортивні

Відкриті фізкультурно-спортивні споруди

Будинки та криті споруди

Фізкультурно-спортивні та фізкультурно-оздоровчі комплекси

Будинки культурно-видовищних закладів дозвілля та культових закладів

Бібліотеки

Музеї та виставки

Будинки дозвілля (клуби, центри культури і дозвілля та інше)

Видовищні будинки (театри, концертні зали, кінотеатри, цирки та інше)

Культові будинки, споруди та комплекси

Будинки підприємств торгівлі та громадського харчування

Будинки для підприємств роздрібної торгівлі

Будинки для підприємств громадського харчування (за винятком будинків та приміщень громадського харчування, які належать до допоміжних будинків і приміщень промислових підприємств)

Будинки підприємств побутового обслуговування

Комплексні підприємства побутового обслуговування

Лазні, лазне-оздоровчі комплекси

Хімчистки та пральні

Будинки закладів соціального захисту населення

Територіальні центри соціального обслуговування

Будинки-інтернати загального та спеціального типів

Будинки для науково-дослідних установ, проектних і громадських організацій та органів управлінь

Будинки для науково-дослідних інститутів (за винятком значних спеціальних споруд)

Будинки для проектних та конструкторських організацій

Будинки інформаційних центрів

Будинки для органів управління

Будинки для громадських організацій

Будинки для кредитування, страхування та комерційного призначення

Банки і банківські сховища

Будинки для архівів

Будинки для транспорту, призначені для безпосереднього обслуговування населення

Вокзали всіх видів транспорту

Контори для обслуговування пасажирів та транспортні агентства, касові павільйони

Будинки для комунального господарства (окрім виробничих, складських і транспортних будинків та споруд)

Будинки для громадських обрядів, ритуальних послуг, крематорії

Житлово-експлуатаційні заклади

Будинки готелів, мотелів та кемпінгів

Громадські вбиральні

Багатофункціональні будинки та комплекси, що включають приміщення різного призначення

Основні будинки, господарські будівлі

Основними вважаються будинки, що визначають призначення використання земельних ділянок, на яких вони розміщені.

Основними можуть бути житлові та громадські будинки - житловий будинок, школа, лікарня, магазин тощо.

На одній земельній ділянці можуть бути розташовані декілька основних будинків різних за призначенням. Так, якщо на пришкільній ділянці, крім школи, є ще житловий будинок для вчителів, то і школа і житловий будинок є основними будинками.

Господарські будівлі: котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, гаражі, сараї, сміттєзбірники тощо, розміщені на земельних ділянках житлових і громадських будинків, виконують функції допоміжного господарського призначення та інженерного забезпечення основних будинків.

Основні та допоміжні приміщення громадських будинків та споруд

Основними приміщеннями громадських будинків та споруд (далі - будинків) є приміщення, які визначають їх функціональне призначення.

Допоміжні приміщення - це приміщення, які виконують функції допоміжного (другорядного) значення в громадських будинках. Найбільш характерні з них - вестибюлі, коридори, холи, гардероби, вбиральні, комори тощо.

Примітка. До складу приміщень громадських будинків входять приміщення іншого призначення - їдальні, буфети, бібліотеки, кіоски тощо, які відносяться до приміщень відповідного типу громадських будинків.

Приміщення громадського призначення, вбудовані в житлові будинки

На першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків розміщуються приміщення для магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв'язку, банків, магазинів і кіосків, юридичних консультацій та нотаріальних контор, рагсів, філій бібліотек, виставкових залів, житлово-експлуатаційних організацій, для фізкультурно-оздоровчих занять, культурно-масової роботи з населенням, а також приміщень для груп короткочасного перебування дітей дошкільного віку (крім цокольного поверху), за винятком:

підприємств громадського харчування, пунктів приймання посуду, магазинів, площа яких перевищує встановлені нормативні площі;

спеціалізованих магазинів будівельних, хімічних та інших товарів;

майстерень з ремонту побутових машин, приладів, ремонту взуття;

бань, саун, пральних і хімчисток.

2.4. Садові та дачні будинки, гаражі

Садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання.

Дачний будинок - це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

У межах одного поселення або району можуть передбачатися змішані типи використання земельних ділянок: для відпочинку, ведення садівництва та городництва тощо з будівництвом як дачних, так і садових будинків.

На ділянках садових (дачних) будинків можуть бути розміщені також господарські будівлі (у тому числі для утримання домашньої птиці, кролів тощо).

Основні типи гаражів - одноповерхові (блокові), багатоповерхові та підземні гаражі-стоянки. До основних приміщень належать приміщення для стоянки автомашин, до допоміжних - майстерні, роздягальні, оглядові ями, для зберігання запчастин і т. п.

3. Організація та порядок виконання робіт

3.1. Загальні вимоги

Технічній інвентаризації підлягають об'єкти (згідно з розділом 2) всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди.

(абзац другий пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 01.06.2010 р. N 167)

Під час інвентаризації повинні бути обстежені основні конструктивні елементи будинків: фундаменти, стіни, перегородки, надпідвальні, міжповерхові та горищні перекриття, підлога, вікна, двері, покрівля; внутрішнє і зовнішнє опорядження; системи опалення та вентиляції, водопровідно-каналізаційне обладнання, газове і електрообладнання, ліфти, сміттєпроводи тощо (додаток 11).

(абзац третій пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 01.06.2010 р. N 167)

Технічний знос будинків (окремих елементів) можливо визначити тільки у процесі обстеження та оцінки технічного стану конструкцій з врахуванням якості виконання будівельних робіт, атмосферного впливу, експлуатаційних та інших чинників. Під заповненою з результатами обстеження таблицею про технічний опис (характеристику) або опис конструктивних елементів зазначається: "Обстеження здійснив, посада, прізвище, ініціали працівника БТІ, який безпосередньо проводив обстеження та оцінку технічного стану конструкцій.

(абзац четвертий пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 01.06.2010 р. N 167)

Роботи з інвентаризації всіх об'єктів повинні здійснюватися на замовлення та за обов'язковою участю замовника (замовників), у присутності якого (яких) проводиться обстеження, що фіксується в абрисі чи ескізі, з обов'язковим підписанням ним (ними) цих документів.

(абзац п'ятий пункту 3.1 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Установлення вартості об'єктів передбачає визначення:

а) площ і об'ємів будинків, допоміжних будівель та споруд;

б) одиниці виміру (ціна одного кубометра або одного квадратного метра будинку, квартири, кімнати, жилого блоку, секції в гуртожитках, інших приміщень) за таблицями збірників з відповідними поправками;

(абзац восьмий пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 01.06.2010 р. N 167)

в) будівельної та інвентаризаційної вартості будинків, уключаючи прибудови, підвали (цокольні поверхи, погреби під будинками), а також господарські будівлі та споруди.

Під час виконання технічної інвентаризації необхідно дотримуватися такої черговості робіт:

вивчення документів, що стосуються інвентаризації;

виконання обстеження, обмірів, складання схематичних креслень земельних ділянок, будинків, допоміжних будівель та споруд.

На кожний об'єкт (у тому числі на захисні споруди) заводиться окрема інвентаризаційна справа і запроваджується літерування та нумерація будинків, допоміжних будівель та споруд.

(абзац тринадцятий пункту 3.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 01.06.2010 р. N 167)

У процесі обстеження та оцінки технічного стану будинків слід керуватися єдиним класифікатором будинків за їх класністю.

Залежно від якості житла та наявного інженерного обладнання наказом Держбуду України від 30.09.98 наказ N 215 затверджено Єдиний класифікатор житлових будинків, яким установлено шість класів будинків.

Клас будинку	Характеристика за основними ознаками будинків
1	2

1. Особливо капітальні будинки (термін служби 150 років) з кам'яними або цегляними стінами (товщина в 2,5 - 3,5 цеглини), із залізобетонним чи металевим каркасом, із залізобетонним перекриттям висотою приміщень від підлоги до стелі 3,0 м і вище, з повним складом інженерного обладнання, у яких термін експлуатації не перевищує 50 % терміну служби або виконано капітальний ремонт.

2. Капітальні будинки (термін служби 125 років) з цегляними стінами (товщина в 1,5 - 2,5 цеглини), із залізобетонним перекриттям висотою приміщень від підлоги до стелі 2,7 - 3,0 м, з повним складом інженерного обладнання, у яких термін експлуатації не перевищує 50 % терміну служби або виконано капітальний ремонт.

3. Будинки великопанельні, великоблочні та з місцевих будівельних матеріалів (цегла, дрібні блоки з природного чи штучного каменю тощо) (термін служби 100 років), із залізобетонним збірним або монолітним перекриттям висотою приміщень від підлоги до стелі 2,5 - 2,7 м, з повним складом інженерного обладнання, у яких термін експлуатації не перевищує 50 % терміну служби.

4. Будинки великопанельні, великоблочні та з місцевих дрібноштучних будівельних матеріалів (цегла, дрібні блоки з природного та штучного каменю тощо) (термін служби 100 років), із залізобетонним або дерев'яним перекриттям висотою приміщень від підлоги до стелі 2,5 м, у яких термін експлуатації перевищує 50 % терміну служби.

5. Будинки із стінами з монолітного шлакобетону, шлакоблоків, черепашнику та інших дрібноштучних виробів з місцевої сировини (термін служби 70 років), із залізобетонним чи дерев'яним перекриттям висотою приміщень від підлоги до стелі 2,5 м.

6. Будинки із стінами полегшеної конструкції - збірно-щитові, каркасно-засипні, каркасно-камишитові, глинобитні, дерев'яні та інші, термін служби яких 30 - 50 років.

Примітки:

1. Класифікація поширюється на квартирні та садибні житлові будинки, уключаючи квартирні будинки для людей похилого віку і сімей з інвалідами та гуртожитки, в основу яких покладено капітальність основних конструкцій, термін служби будинків та фактичний строк експлуатації, висота приміщень та ступінь забезпечення інженерним обладнанням.

2. Житлові будинки, термін експлуатації яких перевищує 50 % терміну служби і яким не проведено їх капітального ремонту, понижуються на один клас.

3. Житлові будинки, які за основними показниками належать до 1-го та 2-го класу і мають дерев'яні перекриття, понижуються на один клас.

4. Житлові будинки, у яких інженерне обладнання є не в повному складі, понижуються на один клас.

5. Поверховість будинків залежить від функціонального призначення будинку та основних несучих конструкцій і за класифікатором не визначається.

3.2. Порядок проведення обмірювальних робіт

Обміру підлягають будинки, квартири (кімнати, жилі блоки, секції в гуртожитках), господарські будівлі та споруди, передбачені в розділі 2.

(абзац другий пункту 3.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 01.06.2010 р. N 167)

Будівлі тимчасового характеру (навіси, палатки, кіоски, накриття, літні душі, теплиці, покриті поліетиленовою плівкою, тощо) обміряються та включаються до матеріалів інвентаризації. Це будівлі - збірно-розбірні, без фундаменту, з недовговічного матеріалу, сезонного використання (без утеплення основних огороджувальних конструкцій).

Кожен будинок або прибудова підлягає обміру за своїм периметром по цоколю для підрахунку забудованої площі і вище цоколя по поверхні стін будинку зняттям всіх необхідних розмірів для підрахунку площі будинку та прибудов.

Обміряючи об'єкт по периметру, слід враховувати окремі його частини (архітектурні деталі, рельєфну кладку стін тощо).

Обмір будинків проводиться вимірювальними інструментами.

(абзац шостий пункту 3.2 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Округлення лінійних промірів виконується з точністю до 1 см.

Зовнішній обмір будинку проводиться вище цоколя, на рівні віконних прорізів, з точністю до 1 см.

Кінцевим пунктом обміру лінії (стіни) уважається ріг будинку або:

прибудова, тамбур, веранда та інше;

злом горизонтальної лінії стіни.

Примітка. Виступні частини стіни будинку (пілястри, розкріплення) завтовшки до 10 см і завширшки до 1 м не заміряються і на ескіз не наносяться. Решта виступів у будинках заміряються, наносяться на ескіз і враховуються в загальній кубатурі об'єкта. Після закінчення робіт з обміру об'єкта слід перевірити відповідність даних зовнішнього та внутрішнього розмірів будинку.

Для цього підраховується сума розмірів приміщень, товщина стін та перегородок. Теоретично за правильно виконаними обмірами, зовнішній обмір і сума внутрішніх розмірів (разом з товщиною стін) повинні бути рівними.

У разі їх невідповідності вираховується допустима неув'язка за формулою N_д = ± 0.75 К, де N_д - неув'язка допустима; К - кількість внутрішніх розмірів, товщина стін і перегородок; 0.75 - коефіцієнт неув'язки.

Фактична неув'язка визначається за формулою N_ф = L_з - L_в, де N_ф - неув'язка фактична; L_з - зовнішній розмір стіни будинку; L_в - сума внутрішніх розмірів і товщина стін та перегородок. Фактична неув'язка не повинна перевищувати допустимої.

(примітка до абзацу восьмого пункту 3.2 із змінами, внесеними згідно з
наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального
господарства від 26.11.2002 р. N 73)

У процесі обміру будинків не прямокутної форми (в плані) виконуються додаткові діагональні промірювання в трьох приміщеннях першого поверху, де виявлена непрямокутність, у разі можливості виконуються обмірювальні засічки зовні будинку.

Діагоналі також рекомендується заміряти у великих приміщеннях.

Під час обміру дерев'яних будинків, кути яких мають зруб "у чашку" й випущені назовні кінці колод, ці випуски з довжини та ширини необхідно вилучати.

Початковий пункт обміру об'єктів позначається в ескізі нулем.

Обмір приміщень слід здійснювати від оздоблених поверхонь стін та перегородок.

Обміряючи будинки, необхідно визначати товщину стін та перегородок. Товщина стін та перегородок, які не мають прорізів, визначається таким чином: від зовнішнього розміру стіни між суміжними прорізами (найчастіше віконними) відраховують два внутрішні розміри, взяті від осі прорізу до стіни (перегородки), товщину якої треба визначити.

Круглі печі та колони заміряються і ув'язуються за паралельними дотичними до округленості та на ескізі вказують їх діаметри.

У процесі обміру багатоповерхових будинків з вікнами одного розміру за шириною, розміщеними на всіх поверхах по одних вертикальних осях, знімання розмірів щодо розміщення вікон здійснюється лише на першому поверсі. Вікна, розташовані не по одній осі, або вікна різних розмірів заміряються (прив'язуються) на кожному поверсі окремо всередині будинку.

Для будинків, збудованих за типовими проектами, проводяться обміри підвалу, технічного, цокольного, першого і наступних поверхів, якщо в них установлена невідповідність аналогічним (попередньо обміряним) приміщенням типового поверху.

(абзац вісімнадцятий пункту 3.2 в редакції наказу Державного комітету
України з питань житлово-комунального господарства від 26.11.2002 р. N 73)

Внутрішній обмір приміщень здійснюється (з точністю до 1 см) по всьому периметру за розмірами, виміряними між опорядженими поверхнями стін і перегородок на висоті 1,10 - 1,30 м від підлоги (без врахуванням плінтусів), з одночасним обміром дверей, печей, виступів та інших елементів з дотриманням таких обов'язкових правил:

а) дверні та віконні прорізи заміряють на світлі (за завісами);

б) обмір печей здійснюють за їх горизонтальним перетином;

в) під час обміру сходових кліток, крім самого приміщення, заміряють площадки і на ескізі вказують кількість сходинок та напрям підйому маршів;

г) санітарно-технічне обладнання - водопровідні крани (включно з пожежними), раковини, ванни, унітази, опалювальні колонки не обміряють, а лише "прив'язують" їх розміщення для подальшого нанесення умовними позначками на план;

ґ) усі виступи печей, димарів, вентиляційних коробів, стін, перегородок, ніш тощо, розміром понад 10 см, підлягають обміру та нанесенню на ескіз;

д) у приміщеннях будинків виробничого призначення обміряють фундаменти під обладнання або місця розташування обладнання зі схованими у підлогах фундаментами.

Виконання обстеження та обмірів захисної споруди здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції.

(пункт 3.2 доповнено новим абзацом тридцять другим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Здійснюються обміри вентиляційних шахт та повітрозаборів (за умови можливості доступу до них), а також захищених входів та виходів (в'їздів). У разі неможливості здійснення їх обмірів ці елементи наносяться на план об'єкта схематично.

(пункт 3.2 доповнено новим абзацом тридцять третім згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Наявні основні елементи інженерно-технічного та спеціального обладнання захисної споруди наносяться на план за допомогою умовних позначень (додаток 17) відповідно до наданого замовником Акта комплексної перевірки захисної споруди, яка проводиться відповідно до розділу 4 Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 09.10.2006 N 653, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02.11.2006 за N 1180/13054.

(пункт 3.2 доповнено новим абзацом тридцять четвертим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Зазначений Акт має бути додано до матеріалів інвентаризаційної справи захисної споруди.

(пункт 3.2 доповнено новим абзацом тридцять п'ятим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Для захисних споруд, які вбудовані в підвальні та цокольні приміщення, а також у приміщення наземних поверхів будівель (споруд), але не займають усієї площі вищезазначених приміщень, на плані обов'язково вказуються межі приміщень захисної споруди. Межа наноситься по всьому периметру захисної споруди суцільною лінією червоного кольору товщиною 0,5 мм.

(пункт 3.2 доповнено новим абзацом тридцять шостим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

За заявою замовника об'єкта будівництва для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів бюро технічної інвентаризації, крім технічного паспорта, виготовляє Довідку щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди (додаток 16).

(пункт 3.2 доповнено новим абзацом тридцять сьомим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167,
у зв'язку з цим абзаци тридцять другий - сімдесят другий
вважати відповідно абзацами тридцять восьмим - сімдесят восьмим)

Виявлені в установленому порядку самочинно збудовані будинки або прибудови до будинків, господарські будівлі (прибудови), торговельні, господарські кіоски та павільйони, металеві гаражі підлягають технічній інвентаризації з уключенням їх у планові та інші матеріали. У разі самочинного будівництва на оригіналах інвентаризаційної справи, технічного паспорта і копіях планових матеріалів, що їх видають власникам, на вільному від записів місці, з лицьового боку проставляють штампи встановленого зразка:

(абзац тридцять восьмий пункту 3.2 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального
господарства України від 08.02.2006 р. N 42,
наказом Міністерства з питань житлово-комунального
господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

На планах земельних ділянок:

(абзац тридцять дев'ятий пункту 3.2 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 01.06.2010 р. N 167)

Збудовано самочинно

1. _____________________ літер "_____"
2. _____________________ літер "_____"
3. _____________________ літер "_____"
4. _____________________ літер "_____"

"___" _______________ 200_ р. ________ підпис

Примітка

На планах поверхів будинків:
____________________________________________________________

під час нового будівництва

під час переобладнання

"___" _______________ 200_ р. Підпис

Під час проведення технічної інвентаризації завершеного будівництвом об'єкта, зведеного на підставі дозволу про надання у власність чи користування земельною ділянкою і не прийнятого в експлуатацію, належить провести звірку плану будинку та плану ділянки із затвердженим проектом та планом земельної ділянки.

У разі виявлення розходжень на оригіналах та копіях інвентаризаційних планів на вільному місці з лицьового боку слід указати:

На плані земельної ділянки:

літер за планом

найменування будинку

площа забудови, кв. м

літер за планом

найменування будинку

площа забудови, кв. м

На планах поверхів:

за проектом			фактично
загальна площа, кв. м	кільк. житл. кімнат	житлова площа, кв. м	загальна площа, кв. м	кільк. житлових кімнат	житлова площа, кв. м

При виявленні самочинного будівництва бюро технічної інвентаризації зобов'язане повідомити про це місцеві органи державної виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Форма повідомлення:

Штамп БТІ

Назва місцевого органу
державної виконавчої влади

__________________________ бюро технічної інвентаризації повідомляє,

що в будинку, вул. (пров., площа) _________________________________,

будинок N ____________________________________________________,

місто (селище, село) ____________________________________________,

самочинно збудовані ___________________________________________,
(назва будинку та літер)

переобладнані допоміжні приміщення у житлові, житлові приміщення у допоміжні (непотрібне закреслити)
______________________________________________________________,
(назва приміщень)

виявлені відхилення від затвердженого проекту будівництва житлового будинку ___________________________________________________________,

при цьому збільшена (зменшена) (непотрібне закреслити)

загальна (житлова) площа на ______________ кв. м.

Результати розгляду просимо повідомити в _____________________ бюро технічної інвентаризації для внесення їх в облікові матеріали.

Повідомлення заповнюються особами, які проводять інвентаризацію, підписуються відповідальними посадовими особами бюро технічної інвентаризації.

Книга обліку виявлених випадків самочинного будівництва та відхилень від затверджених проектів ведеться щодо кожного населеного пункту, що обслуговується, за формою:

N
з/п

Дата запису повідомлень (до органів влади)

Адреса будинку

Прізвище та ініціали особи, яка вчинила самочинне будівництво

Характер порушення

Відмітка про прийняте рішення

Після одержання бюро технічної інвентаризації рішення місцевого органу державної виконавчої влади щодо самочинного будівництва в примітки раніше проставлених штампів уноситься запис номера та дати цього рішення.

Указані записи в технічних паспортах скріплюються підписом керівника та печаткою бюро.

Наявність самочинного будівництва не є перешкодою для видачі виготовлених матеріалів замовникові.

Не належать до самочинного будівництва:

(пункт 3.2 доповнено абзацом згідно з наказом
Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального
господарства України від 08.02.2006 р. N 42)

для будинків садибного типу - зведення на земельній ділянці тимчасових будівель (споруд) (навісів, альтанок, наметів, кіосків (крім малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності), накриття, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вигрібних ям, замощень, парканів тощо); перестановка обладнання в межах призначених приміщень; улаштування чи закриття дверних або віконних прорізів; збільшення або зменшення житлової або допоміжної площі за рахунок демонтування чи влаштування перегородок (на величину площі горизонтального перерізу перегородок), не пов'язані зі змінами призначення приміщень та без порушення несучих конструкцій, комор, знесення печей та грубок, утеплення і оздоблення стін, засклення літніх приміщень (крім улаштування веранд, тамбурів);

(пункт 3.2 доповнено абзацом згідно з наказом
Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального
господарства України від 08.02.2006 р. N 42,
абзац сімдесят п'ятий пункту 3.2 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

у багатоквартирних житлових будинках, гуртожитках - перепланування, пов'язані із збільшенням житлової або підсобної площі за рахунок демонтажу перегородок (крім великопанельних будинків), комор, знесення печей, камінів, грубок, вітрин, без зміни призначення приміщень, без порушення несучих конструкцій; засклення балконів і лоджій; зменшення житлової чи підсобної площі за рахунок утеплення і оздоблення стін; улаштування чи закриття дверних прорізів у внутрішніх некапітальних стінах (крім великопанельних будинків); перестановка обладнання в межах призначених приміщень;

(пункт 3.2 доповнено абзацом згідно з наказом
Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального
господарства України від 08.02.2006 р. N 42,
абзац сімдесят шостий пункту 3.2 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

поточний ремонт будівель та споруд без змін призначення приміщень;

заміна матеріалу стін будинків садибного типу, будівель без збільшення розміру фундаменту чи поверховості (допустиме відхилення площі 5 %);

знесення та влаштування перегородок без зміни призначення приміщень, без порушення несучих конструкцій в громадських та виробничих будинках і будівлях;

(пункт 3.2 доповнено абзацом згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

зміна призначення господарських будівель.

4. Складання ескізів і планів поверхів будинків

Після виконання зовнішнього обміру будинків проводиться складання ескізу на внутрішні приміщення (додаток 1.12).

Ескіз складається на всі приміщення будинку одночасно, починаючи з нанесення зовнішніх та внутрішніх капітальних стін, перегородок, печей, а потім інших елементів: дверей, сходів, арок, ніш, санітарно-технічного обладнання тощо.

Для полегшення робіт із складання ескізів можна використовувати типові проекти будинків. Ескіз плану виконується на аркуші встановленого формату.

У разі, коли ескіз плану об'єкта складно розмістити на аркуші встановленого формату, дозволяється використовувати аркуші більшого формату, але неодмінно кратних форматові 210 х 297мм. З лівого боку ескізу залишається поле завширшки 2 - 3 см для підшивання, у заголовку записують адресу та номер будинку.

Ескіз будинку виконується чорним олівцем, безмасштабно. В ескізі кресляться всі частини будинку відповідно до плану і в ході обміру проставляються їх розміри. У тих випадках, коли в ескізі неможливо відобразити всі частини будинку та чітко записати всі проміри, дозволяється збоку на чистому полі аркуша робити виноску і накреслити в більшому масштабі бажану частину плану і проставити необхідні розміри.

На багатоповерхові будинки ескіз складається окремо на кожен поверх, починаючи з підвального і закінчуючи останнім поверхом, мансардою або мезоніном.

Складання ескізів та планів захисної споруди здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції. Нанесенню підлягають усі основні та допоміжні приміщення, вентиляційні шахти та повітрозабори, а також захищені входи та виходи (в'їзди).

(розділ 4 доповнено новим абзацом сьомим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167,
у зв'язку з цим абзаци сьомий - шістдесят п'ятий
вважати відповідно абзацами восьмим - шістдесят шостим)

Усі цифри в ескізі слід проставляти перпендикулярно до стіни будинку (споруди) у двох напрямках, щоб можна було читати по горизонталі зліва направо, по вертикалі - знизу вгору.

Розмір цифр в ескізі для всіх записів має бути однаковий, висота їх допускається 2 - 2,5 мм.

Після закінчення робіт необхідно перевірити відповідність зовнішнього та внутрішнього розмірів будинку. Для цього підраховується сума розмірів приміщень, товщина стін та перегородок.

Щоб уникнути помилки, виконавець зобов'язаний провести контроль обмірів зовнішніх та внутрішніх стін та перегородок (у т. ч. наскрізних промірів приміщень), після чого виправити показники на ескізі.

Плани поверхів будинків складаються на основні будинки та будівлі на підставі ескізів, виконаних згідно з вищевикладеними вимогами (додаток 1.5). На господарські будівлі та споруди поверхові плани не складаються.

(абзац дванадцятий розділу 4 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Для будинків, зведених за типовими проектами, виготовляються копії планів технічного, першого, типового поверхів та кожного наступного поверху з врахуванням змін, якщо вони мали місце; у цих копіях проставляють: лінійні розміри, нумерацію квартир (приміщень) та кімнат, а також площі внутрішніх приміщень.

Плани складаються на креслярському аркуші встановленого формату. Найменший розмір формату - 210 х 297 мм.

Якщо план будівлі не розміщується на аркуші найменшого формату (210 х 297 мм), останній збільшується до розмірів стандартного креслярського аркуша.

Плани поверхів розміщуються на креслярському аркуші один під одним, починаючи з підвального.

Розміщувати план слід симетрично щодо країв креслярського аркуша. Сторона головного фасаду повинна бути розміщена внизу, паралельно до нижнього краю креслярського аркуша.

Відстань між накресленим планом і краями аркуша не повинна бути меншою 2 - 3 см. Плани поверхів складаються в масштабі 1:100; 1:200.

Накладка плану виконується за допомогою точно вивіреної масштабної лінійки з міліметровими поділками або комп'ютера. Дерев'яні масштабні лінійки слід звіряти з металевими. У разі розбіжності дерев'яної масштабної лінійки з металевою на одну чверть 1,0 мм вона є непридатною для складання планів.

Складання плану в масштабі 1:100 слід здійснювати з точністю до +0,5 мм.

Відповідно до ескізу на план поверху наносять (у зазначеному маcштабі):

стіни і перегородки;

вікна і двері;

печі, кухонні грубки, газові плити;

сходи, ґанки, балкони;

внутрішні виступи стін та перегородок;

зовнішні колони, пілястри та інші деталі, які виступають понад 10 см;

ніші в стінах, за винятком ніш, що призначені для приладів опалення;

арки та окремо розташовані стовпи і колони;

приямки, завантажувальні люки, лази підвалів;

котли центрального опалення та ін.

Санітарно-технічне та протипожежне обладнання (водопровідні крани, раковини, ванни, унітази тощо) наносять на план за прив'язками ескізу, відповідно до встановлених умовних позначень.

Трубопроводи холодної та гарячої води, каналізації, центрального опалення, газу тощо, а також прилади центрального опалення на планах поверхів не позначаються.

Складання плану будинку прямокутної форми здійснюють у такій послідовності:

накладають контури капітальних стін будинку та їх товщини;

креслять віконні та дверні прорізи в зовнішніх стінах;

накладають внутрішні капітальні стіни та перегородки;

креслять печі, внутрішні дверні та віконні прорізи і фрамуги;

креслять інші деталі будинку та прибудов.

План підвалу під невеликою частиною будинку можна креслити без нанесення контуру всього будинку, розміщуючи його на аркуші навпроти відповідного плану поверху, під яким безпосередньо розташований підвал. При цьому необхідно показати найближчі до підвалу капітальні стіни (з прив'язкою).

Перед кресленням плану поверху необхідно перевірити проміри ескізу арифметично і переконатися, що проміри стін, виконані зовні, збігаються із сумою промірів, виконаних у середині будинку, з урахуванням товщини стін. Якщо розбіжностей немає, то накреслюється фасадна лінія і поруч з нею - внутрішня лінія стіни, виходячи з промірів, виконаних у кутових кімнатах.

Після цього послідовно наносяться капітальні стіни (з дотриманням діагональних промірів), з урахуванням контрольних промірів між капітальними стінами, і водночас перевіряється правильність розміщення їх на кресленні.

Креслення слід починати з плану першого поверху, залишивши вище місце для підвального поверху. Конфігурація накресленого будинку повинна точно відповідати конфігурації будинку в натурі. Після накреслення внутрішніх ліній капітальних стін кресляться перегородки, прорізи, сходи, опалювальні прилади, вентиляційне обладнання та вентиляційні канали (якщо вони влаштовані в стінах), ванни, унітази, раковини, вмивальники тощо згідно з прив'язками та встановленими умовними позначеннями.

Сходи, ніші, стінні шафи як за своїм розміром, так і за розміщенням наносяться на план у масштабі та згідно з умовними позначеннями.

Перегородки, обшивні з двох сторін, позначаються двома лініями; перегородки одношарової конструкції, а також виконані із щитів позначають однією лінією. Перегородки не на повну висоту приміщень позначаються пунктирною лінією.

(абзац сорок п'ятий розділу 4 із змінами, внесеними згідно з
наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального
господарства від 26.11.2002 р. N 73)

Після накреслення першого поверху виконуються креслення решти поверхів відповідно до розміщення капітальних стін першого поверху, який вважається контрольним.

Лінійні проміри з ескізу переносяться на плани паралельно до напрямку відповідних стін та перегородок. У допоміжних приміщеннях розміри наносяться таким чином, щоб не затемнювати креслення. Закриті веранди, галереї, тамбури, коридори обміряються всередині і кресляться на планах поверхів; відкриті веранди, галереї, балкони позначаються на плані у вигляді контуру.

Якщо стіни мають виступи (обрізи) у профілі, то слід показувати пунктиром проекцію виступів (обрізів) з усіма горизонтальними розмірами.

Усі цифри на плані повинні мати однаковий шрифт та розмір і своєю нижньою частиною бути звернені до нижнього або до правого обрізу креслярського аркуша (дивлячись на креслення) і розміщені перпендикулярно до лінії проміру.

Літерування будинків на планах поверхів повинно відповідати літеруванню на плані земельної ділянки; номери приміщень позначаються дробом у центрі плану кожного приміщення: у чисельнику ставиться номер приміщення (квартири) червоною тушшю і через тире - номер кімнати чорною тушшю, у знаменнику вказується площа кімнати чорною тушшю.

(абзац п'ятдесятий розділу 4 із змінами, внесеними згідно з
наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального
господарства від 26.11.2002 р. N 73)

Коридори спільного користування, а також міжквартирні приміщення допоміжного призначення (спільного користування) нумеруються римськими цифрами чорною тушшю і в журналі внутрішніх обмірів проставляються їх площі на кожному поверсі.

Висота приміщень позначається на планах поверхів синьою тушшю (на планах тих приміщень, де були виконані ці проміри). За умов різної висоти приміщень висоти проставляють на плані кожного приміщення.

У разі змінної висоти приміщень проміри висот виконуються у найнижчій та найвищій частинах цих приміщень.

Збільшення або зменшення товщини стін для усунення розбіжностей не допускається.

На планах поверхів у всіх приміщеннях проставляються розміри (довжина, ширина) у метрах з двома десятковими знаками.

Накреслений олівцем план поверху після його контролю та виправлення помилок обводиться тушшю.

При основній технічній інвентаризації плани поверхів кресляться лише чорною тушшю.

Товщина ліній вказана в альбомі умовних позначень.

На плані виконуються такі написи:

а) поверх;

б) площа у квадратних метрах з одним десятковим знаком;

в) нумерація квартир та окремих приміщень.

Решта інформації заноситься у попередньо проставлені штампи.

Усі написи на планах виконуються чорною тушшю встановленим креслярським шрифтом.

Завершений план поверху після перевірки та виправлення можливих помилок підписує контролер.

Примітка. Розміри печей, ніш, арок, колон, виступів, дверей, сходів тощо на планах поверхів не проставляються. Поверхові плани на допоміжні господарські будівлі не складаються.

(примітка до розділу 4 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з питань житлово-комунального
господарства від 26.11.2002 р. N 73)

5. Складання абрису та схематичного плану земельної ділянки

(назва розділу 5 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Під час обмірювальних робіт складаються абриси на земельну ділянку з нанесенням усіх наявних будинків, господарських будівель і споруд, меж та угідь (двору, саду, городу тощо /додаток 1.13/).

В абрисі зазначається номер будівельного кварталу, номер житлового будинку, назва вулиці, найменування власника, підстава права власності, дата зйомки, контролю та підписи виконавців.

В абрисі скорочено вказуються поверховість та призначення будинків, матеріал стін, літерування будинків і господарських будівель, найменування угідь.

Цифри та умовні позначки на абрисі робляться дрібним, чітким почерком, без підкреслень та без затемнень креслення, а в разі необхідності - з примітками на полях креслення.

Абриси складаються на земельні ділянки, які входять до складу кварталу (району), або на кожну земельну ділянку окремо. Першому віддається перевага.

Зняті контури ситуації наносяться на абрис у довільному масштабі. Лінії викреслюються від руки. Ведення абрису виконується тільки чорним олівцем.

У процесі виконання абрису застосовуються умовні знаки, прийняті для складання планів відповідних масштабів.

За потреби контури будинків та споруд забезпечуються пояснювальними написами. До об'єктів, призначення яких виконавцю невідоме, в абрисі дається короткий їх опис.

Для окремо розташованих захисних споруд (обвалованих, заглиблених) визначається максимальна висота обвалування (над спорудою та з боків) та на плані земельної ділянки вказуються межі обвалування.

(розділ 5 доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167,
у зв'язку з цим абзаци дев'ятий - сорок восьмий
вважати відповідно абзацами десятим - сорок дев'ятим)

Лінії, якими позначаються в абрисі межі земельних ділянок, прокреслюються виразніше або ж виділяються іншим способом (стрілками, подвійними лініями тощо).

Унесення поточних змін, перемальовування абрису, підчищання і нанесення одних цифр на інші забороняється.

Неправильні розміри в абрисі перекреслюються олівцем, а правильні розміри проставляються над ними.

Складання плану земельної ділянки полягає у:

- перевірці польових журналів, обробці кутових та лінійних вимірів;

- вирахуванні координат точок зйомочних (теодолітних) ходів, створних та інших допоміжних точок;

- нанесенні точок за їх координатами на планшети;

- складанні (накладанні) плану за даними абрисів;

- коригуванні (контролі) накладання;

- підрахунку площ окремих земельних ділянок, кварталів;

- накресленні плану тушшю (додаток 1.4);

- коригуванні накресленого плану (тушшю);

- знятті необхідних копій із складених планів.

На план земельної ділянки, розміщений на загальному плані будівельного кварталу, наносяться такі показники з абрису:

по межах земельної ділянки проставляються лінійні розміри (без розмірних стрілок у середині промірних ліній); зовнішні розміри будинків на плані проставляються поза їх контуром;

наносяться всі будинки з прибудовами, тамбурами, галереями, сходами, ґанками, приямками та іншими деталями, господарські будівлі, а також: альтанки, криниці, паркани, замощення та різні угіддя;

підвали позначаються на плані пунктиром синьою тушшю; мезоніни та мансарди позначають дрібним пунктиром чорною тушшю.

На плані земельної ділянки кожен будинок та господарська будівля, починаючи з основної, літерується великими буквами алфавіту.

Якщо літерується велика кількість будинків та господарських будівель, розміщених на земельній ділянці, то після закінчення алфавіту застосовуються літери з штрихом.

Господарські будівлі літеруються слідом за основними. Паркани та огорожі нумеруються арабськими цифрами, тротуари та замощення - римськими.

У разі знесення будинку чи господарської будівлі, що мала присвоєну літеру, у подальшому така літера більше не присвоюється.

Підрахунок площі земельної ділянки здійснюється, як правило, за даними вимірів шляхом розбивки ділянки на нескладні геометричні фігури. За умов складної конфігурації ділянок підрахунок площ можна здійснювати планіметром.

Підрахунки площ земельних ділянок (у т. ч. забудованої частини, замощень, угідь тощо), виконані за формулами, заносяться в журнал обчислення площ земельних ділянок (додаток 1.9).

Площі, зайняті накривками та ґратками для водостічних, водогінних, каналізаційних та інших колодязів, з площі замощень не вилучаються.

Після проведення польового контролю та усунення всіх недоліків складаються кальки планів окремих земельних ділянок, а в разі необхідності - копії планшетів або кварталів.

На копіях планів земельних ділянок проставляються розміри будинків, меж, позначаються найменування угідь (город, сад, двір та ін.).

Підрахунок площ основ (забудов) (S) господарських будівель здійснюється шляхом множення лінійних промірів ширини на довжину будівлі по зовнішньому обміру із занесенням показників до журналу зовнішніх обмірів у графи 1, 2, 3, 6, 8, 9 додатка 1.8.

(розділ 5 доповнено новим абзацом тридцять шостим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167,
у зв'язку з цим абзаци тридцять шостий - сорок дев'ятий
вважати відповідно абзацами тридцять сьомим - п'ятдесятим)

Після того, як зняті необхідні копії, планшети викреслюються тушшю.

Під час креслення планшетів тушшю слід дотримуватися встановлених для топографо-геодезичних робіт умовних знаків, як це передбачається в інструкції "Умовні знаки для топографічних планів. Масштаб 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500".

Накреслені тушшю планшети вдруге підлягають коригуванню та перевірці. При цьому особливу увагу слід звертати на правильність застосування умовних знаків та позначень.

Результатами зйомки забудованих територій мають бути:

матеріали за знімальними сітками;

абриси зйомки;

збірна схема розташування планшетів знімання;

справжні планшети знімання та "справа" до них;

кориговані аркуші.

Під час контролю робіт на місці контролером перевіряється правильність та повнота зйомки плану кожної земельної ділянки (розташованої у кварталі), достатність і точність допоміжних промірів (до 50 % промірів на будинках і спорудах та до 25 % промірів на земельних ділянках).

Виявлені під час контролю дефекти фіксуються на абрисі кольоровим олівцем.

Під час камерального контролю перевіряється правильність накладання схематичного плану земельної ділянки, дотримання масштабу, умовних позначень, загального оформлення плану, наявність всіх потрібних розмірів, написів та підписів, відповідність літерування будинків, допоміжних будівель та споруд у плані кварталу та літерування їх у раніше складених інвентаризаційних матеріалах на домоволодіння, правильність формул та обчислення площ у журналах зовнішніх обмірів та правильність складення експлікації до плану будівельного кварталу.

Виявлені у процесі контролю помилки, пропуски та неточності мають бути відображені в акті польового та камерального контролю. Без акта перевірки виконані роботи до оплати не приймаються (додаток 1.14).

У польовий журнал заносяться всі зауваження та записи про виконану перевірку, підписані особами, які її здійснювали. Після перевірки журналів здійснюється обробка ліній (вирахування середнього значення довжини ліній з двох її промірів), вирахування недоступних для вимірювання відстаней.

6. Підрахунок площ об'єктів

Підрахунок площ приміщень будинків здійснюється в журналах внутрішніх обмірів (додатки 1.6; 1.7). Під час підрахунків слід користуватися величинами, визначеними у процесі безпосередніх обмірів, підрахунки виконувати з точністю до одного десяткового знака.

Підрахунок площі будинку здійснюється за сумою площ приміщень, внутрішніх приміщень технічного, першого і наступних поверхів.

(абзац другий розділу 6 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з питань житлово-комунального
господарства від 26.11.2002 р. N 73)

Площа приміщення прямокутної форми підраховується множенням довжини на ширину. Площа приміщень, які мають неправильну форму, підраховується за відповідними формулами, що застосовуються для підрахунку площ окремих геометричних фігур, на які умовно поділяють план приміщення неправильної форми.

Загальну площу квартир слід визначати як суму площ їх приміщень, вбудованих шаф, а також лоджій, балконів, веранд, терас і холодних комор, площа яких підраховується за такими знижувальними коефіцієнтами:

веранди, тамбури і холодні комори - 1,0;

лоджії - 0,5;

тераси і балкони - 0,3.

(абзац четвертий розділу 6 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з питань житлово-комунального
господарства від 26.11.2002 р. N 73)

Площі допоміжних приміщень будинку (сходових кліток, загальнобудинкових коридорів, холів тощо) до площ квартир не включаються. Площі квартирних шлюзів не включаються до житлової площі квартир.

(розділ 6 доповнено новим абзацом восьмим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167,
у зв'язку з цим абзаци восьмий - тридцять третій
вважати відповідно абзацами дев'ятим - тридцять четвертим)

Площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт уключається до площі поверху з врахуванням їх площ на рівні цього поверху. У тому числі площу прорізу сходової клітини на останньому поверсі необхідно включати до площі поверху.

(абзац дев'ятий розділу 6 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 01.06.2010 р. N 167)

У разі застосування гвинтової сходової клітки її площа розподіляється порівну між площами поверхів будинку.

Площу підлоги між приміщеннями квартири в межах отворів без дверей (арок) слід зараховувати до загальної площі квартири при ширині отвору не менше 0,7 м і висоті не менше 1,9 м від рівня підлоги (при цьому площа підлоги, розташованої в межах отворів без дверей, між житловими приміщеннями розподіляється між ними порівну, а між житловими і нежитловими приміщеннями зараховується до нежитлової площі), а в громадських та виробничих приміщеннях - до допоміжних.

(абзац одинадцятий розділу 6 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з питань житлово-комунального
господарства від 26.11.2002 р. N 73)

Площа підлоги під маршем внутрішньоквартирних сходів, при висоті від підлоги до низу виступних конструкцій маршу 1,6 м і більше, уключається в площу приміщень, в яких розміщені сходи.

Площа ніш у стінах, заглиблення яких складає більше 10,0 см, ширина не менше 100,0 см і висота від підлоги 1,8 м і більше (за винятком ніш для приладів опалення), уключається в площу приміщення, у якому вони розміщені.

Абзац десятий розділу 6 виключено

(згідно з наказом Державного комітету України з питань
житлово-комунального господарства від 26.11.2002 р. N 73)

Абзац одинадцятий розділу 6 виключено

(згідно з наказом Державного комітету України з питань
житлово-комунального господарства від 26.11.2002 р. N 73)

Загальна площа гуртожитків визначається як сума площ житлових і допоміжних приміщень (вбудованих шаф), включаючи площу приміщень культурно-побутового призначення та медичного обслуговування.

Житлова площа квартирних будинків і гуртожитків визначається як сума площ житлових кімнат без врахування площ вбудованих шаф.

Під час заповнення журналу підсумовується загальна площа квартир та будинку в цілому, підраховується кількість квартир (приміщень), житлових кімнат.

Загальна площа громадського будинку визначається як сума площ усіх поверхів (включаючи технічний, мансардний, цокольний та підвальний). Площу поверхів будинків слід вимірювати в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін. Площа антресолей, переходів до інших будинків, засклених веранд, галерей і балконів залів для глядачів та інших залів уключається до загальної площі будинку. Площу багатосвітлових приміщень слід уключати до загальної площі будинку в межах тільки одного поверху.

(абзац сімнадцятий розділу 6 у редакції наказу
Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального
господарства України від 08.02.2006 р. N 42)

Площа засклених веранд, галерей та балконів у залах для глядачів уключається до загальної площі громадського будинку (додаток 9). Площа атріумів уключається до загальної площі тільки одного поверху. Площа балконів та лоджій до загальної площі громадських будинків та виробничих будівель не включається.

(абзац вісімнадцятий розділу 6 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 01.06.2010 р. N 167)

Площі печей до загальної площі приміщень, у яких вони розташовані, не включаються.

(розділ 6 доповнено абзацом згідно з наказом Державного комітету
України з питань житлово-комунального господарства від 26.11.2002 р. N 73)

Вітрини з експозиційними майданчиками глибиною від 1.2 до 2.5 м і на висоті не більше 0.6 м від рівня тротуару включаються до площі торгових залів магазинів, у яких вони розташовані.

Підрахунок площ квартир у житлових будинках і гуртожитках, побудованих або реконструйованих після 01.01.2006, визначається з урахуванням вимог ДБН В.2.2-15-2005.

(розділ 6 доповнено абзацом згідно з наказом
Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального
господарства України від 08.02.2006 р. N 42)

Загальна площа квартири визначається як сума площ усіх приміщень квартири (за винятком вхідних тамбурів в одноквартирних будинках), убудованих шаф і літніх приміщень, підрахованих із такими знижувальними коефіцієнтами:

- для балконів і терас - 0,3;

- для лоджій - 0,5;

- засклених балконів - 0,8;

- веранд, засклених лоджій і холодних комор - 1,0.

Площа, яку займає піч, до площі приміщень не включається. Площа під маршем внутрішньоквартирних сходів при висоті від підлоги до низу виступних конструкцій 1,6 м і більше включається до площі приміщень, де розташовані сходи.

В однокімнатних квартирах соціального житла та гуртожитках можуть влаштовуватись згідно з проектом кухні-ніші.

Кухня-ніша - приміщення (або його частина) без обідньої зони, що призначається для приготування їжі, обладнується електроплитою та забезпечується примусовою витяжною вентиляцією.

У разі реконструкції квартири з улаштуванням кухні-ніші з ліквідацією стіни або перегородки між житловою кімнатою та кухнею до допоміжної площі відноситься 5 кв. м.

Загальна площа приміщень гуртожитків і спеціалізованих житлових будинків для осіб похилого віку та інвалідів визначається як сума площ житлових кімнат, підсобних приміщень (у тому числі вбудованих шаф), приміщень громадського призначення, а також літніх приміщень із знижувальними коефіцієнтами, що застосовуються при визначенні загальної площі квартири.

Площа житлового будинку визначається як сума площ поверхів будинку, виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, а також площ балконів і лоджій.

Площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт уключається до площі поверху з урахуванням їх площ на рівні даного поверху.

Площі цокольного та підвального поверхів уключаються до техніко-економічних показників будинку.

Загальна площа житлового будинку садибного типу (дачного, садового) визначається як сума площ приміщень будинку без урахування площ балконів, лоджій, терас.

(розділ 6 доповнено абзацом згідно з наказом Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

До загальної площі житлових будинків садибного типу (дачних, садових) включаються площі всіх поверхів, враховуючи мансардний, цокольний та підвальний.

7. Підрахунок об'ємів об'єктів

Будівельний об'єм житлового будинку визначається сумою будівельних об'ємів вище позначки ±0,000 (надземна частина) та нижче цієї позначки (підземна частина).

Будівельний об'єм надземної та підземної частин будинку визначається в межах граничних поверхонь з включенням огороджувальних конструкцій, світлових ліхтарів тощо, починаючи з позначки рівня чистої підлоги кожної з частин будинку, без врахування архітектурних деталей (які не збільшують загального об'єму будинку), підпільних каналів, портиків, терас, відкритих балконів, об'єму проїздів і простору під будинком на опорах, горищ, які використовуються з технічною метою.

Об'єм будинку визначається множенням його площі на висоту, причому висота будинку рахується від рівня спланованої поверхні землі (відмостки, тротуару) до верхньої лінії карниза. За наявністю мансард - висотою будівлі вважається відстань від рівня спланованої поверхні землі (відмостки, тротуару) до підлоги мансарди (об'єм мансарди, мезоніну підраховується окремо). У разі розміщення будинку на рельєфі висота його надземної частини визначається за середнім показником промірів.

(абзац третій розділу 7 із змінами, внесеними згідно з наказом
Державного комітету України з питань житлово-комунального
господарства від 26.11.2002 р. N 73)

Якщо будинок складається з частин, які різко відрізняються одна від одної за окресленням, конфігурацією чи за їх конструктивним рішенням, то об'єм будинку слід підраховувати окремо за цими частинами.

Якщо об'єм будинку підраховується за його частинами, то стіна, що розділяє частини будинку, відноситься до тієї частини, в якої конструкція чи висота стін відповідає конструкції чи висоті стіни, що їх розділяє.

Прибудови одного і того самого призначення та з одного і того самого матеріалу, що й основний будинок, уключаються до основного об'єму будинку, прибудови, які не відповідають цим вимогам, обміряються і враховуються окремо та до основного об'єму будинку не включаються.

Об'єм підвалу визначається шляхом множення площі горизонтального перерізу будинку на рівні першого поверху вище цоколя будинку на висоту, проміряну від рівня чистої підлоги підвалу до рівня чистої підлоги першого поверху.

Об'єм мансард, мезонінів визначається множенням площ їх горизонтального перерізу по зовнішньому обводу стін на рівні підлоги на висоту від підлоги мансарди (мезоніну) до верху засипки горищного перекриття.

У разі криволінійного окреслення перекриття мансарди (мезоніну) приймається середня висота.

Еркери (закриті балкони) та переходи включаються в об'єм будинку. Висота еркерів (закритих балконів) визначається як різниця висот від землі до верху перекриття еркера (або переходу) і до нижньої площини еркера (переходу).

Лоджії та ніші в зовнішніх стінах не вилучаються з об'єму будинку.

У процесі визначення будівельного об'єму житлових будинків і гуртожитків технічні поверхи (котельні, майстерні та інше) включаються в об'єм будинку.

Об'єми незавершених будівництвом будинків визначаються за їх проектами з врахуванням технічного стану фактично наявних конструктивних елементів.

Об'єми господарських будівель визначаються аналогічно до підрахунку об'ємів основних будинків.

(абзац чотирнадцятий розділу 7 із змінами, внесеними згідно з
наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального
господарства від 26.11.2002 р. N 73)

Будівельний об'єм окремих частин житлового будинку (квартир, кімнат, жилих блоків, секцій, вбудованих нежитлових приміщень) визначається як добуток висоти поверху, що складається з висоти приміщень і товщини перекриття над поверхом, на якому знаходяться ці частини будинку, та площі окремих частин будинку в межах обмежувальних поверхонь по зовнішньому обводу зовнішніх стін та по осях внутрішніх обмежувальних стін.

(розділ 7 доповнено абзацом згідно з наказом Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Корисний об'єм квартири визначається як добуток загальної площі квартири і висоти поверху.

8. Нумерація квартир (кімнат, жилих блоків, секцій у гуртожитках) та інших приміщень

(назва розділу 8 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

На планах поверхів, складених під час технічної інвентаризації, потрібно проставляти номери квартир (кімнат).

(абзац перший розділу 8 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Номери квартир (кімнат) повинні точно відповідати нумерації квартир (кімнат) на місцях.

(абзац другий розділу 8 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

На планах поверхів номери квартир (приміщень) проставляються таким чином:

(абзац третій розділу 8 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

для невеликих будинків (до трьох квартир) - на плані біля головного входу в квартиру проставляється її номер;

(абзац четвертий розділу 8 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

на планах поверхів багатоквартирних будинків - на площадці сходової клітки біля вхідних дверей квартири.

(абзац шостий розділу 8 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Номери квартир (кімнат) проставляються тушшю червоного кольору та обводяться кружком.

На планах поверхів проставляються номери всіх (житлових та допоміжних) приміщень.

Нумерація вбудованих (прибудованих) нежитлових приміщень здійснюється після закінчення нумерації всіх квартир.

Нумерація житлових і допоміжних приміщень виконується арабськими цифрами окремо по кожній квартирі (приміщенню) у порядку руху за годинниковою стрілкою, починаючи від входу. Нумерація сходових кліток та інших допоміжних приміщень спільного загальнобудинкового користування та неопалювальних приміщень позначається римськими цифрами.

(абзац сьомий розділу 8 із змінами, внесеними згідно з
наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального
господарства від 26.11.2002 р. N 73)

Рекомендується нумерацію приміщень у багатоповерхових громадських будинках установлювати відповідно до номера поверху (перший поверх - 101, 102, ..., другий - 201, 202, ... і т. д.).

9. Визначення вартості об'єктів

Визначення вартості заміщення чи відтворення земельних поліпшень - будинків, будівель та споруд під час оцінки об'єктів малоповерхового житлового будівництва, у тому числі садибного типу, що належать на праві власності фізичним та юридичним особам у міській і сільській місцевостях України, проводиться відповідно до Порядку визначення вартості відтворення чи заміщення земельних поліпшень - будинків, будівель та споруд малоповерхового житлового будівництва, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.12.2004 N 2929/227 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 січня 2005 року за N 54/10334. Додатком до цього Порядку є Збірник укрупнених показників вартості відтворення функціональних об'єктів-аналогів для оцінки малоповерхових будинків, будівель та споруд (далі - Збірник).

Оцінці підлягають: малоповерхові (до 4 поверхів) житлові, дачні і літні садові будинки з усіма надбудовами і прибудовами; господарсько-побутові будівлі (сараї, гаражі, літні кухні, теплиці, погреби, убиральні та ін.); споруди (огородження, ворота, хвіртки, дворові покриття, підпірні стінки, колодязі, ґанки та ін.), а також окремі елементи будівель.

Вартість заміщення (відтворення) малоповерхових житлових будинків, будівель і споруд на дату оцінки визначається шляхом використання укрупнених показників вартості відтворення відповідних об'єктів-аналогів, наведених у Збірнику.

Обстеження будинків проводиться в такій послідовності:

1) детальний зовнішній та внутрішній огляд будинків, визначення технічного стану і відсоток зносу їх основних конструктивних елементів: фундаментів, стін, покрівель, міжповерхового перекриття, підлоги тощо;

2) встановлення року побудови об'єкта;

3) встановлення дати проведення капітальних і відновлювальних ремонтів (за останні роки);

4) визначення способу будівельних робіт (підрядний, господарський).

Визначення інвентаризаційної вартості малоповерхових житлових будинків, будівель та споруд проводиться з заповненням додатків 1.10, 1.10.1, 1.11 до Інструкції в такій послідовності:

а) розраховується вартість заміщення (відтворення) об'єктів оцінки (земельних поліпшень - будинків, будівель та споруд) на основі показників відповідних об'єктів-аналогів, наведених у Збірнику;

б) коригується вартість заміщення (відтворення) об'єктів оцінки шляхом застосування коефіцієнтів, що враховують їх функціональне й економічне знецінення в залежності від періодів уведення об'єктів в експлуатацію, наведених у таблиці Збірника;

в) розраховується фізичний знос (знецінення) об'єктів оцінки;

г) визначається інвентаризаційна вартість об'єктів оцінки з врахуванням фізичного зносу в скоригованій на дату оцінки згідно з пунктом "б" вартості заміщення (відтворення) цих об'єктів.

Абзац чотирнадцятий розділу 9 виключено

(згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального
господарства України від 01.06.2010 р. N 167,
у зв'язку з цим абзаци п'ятнадцятий - шістнадцятий
вважати відповідно абзацами чотирнадцятим - п'ятнадцятим)

Вартість, за якою була проведена приватизація державного житлового фонду, відображена в свідоцтвах про право власності, в довідках-характеристиках (витягах) не вказується.

У разі, якщо неможливо підібрати об'єкти-аналоги серед наведених у Збірнику, а також при відсутності поправочних коефіцієнтів на окремі конструктивні елементи та види робіт або при відсутності їх вартісних показників у розділі "Усереднені показники вартості відтворення конструктивних елементів і видів робіт за розрахунком на відповідну одиницю виміру" Збірника, вартість об'єкта оцінки чи окремих конструктивних елементів та видів робіт визначається шляхом складання кошторисів.

(розділ 9 в редакції наказу Державного комітету України з
питань житлово-комунального господарства від 15.06.2005 р. N 92)

Оціночна вартість багатоповерхових житлових будинків, у тому числі повнометражних, малометражних (готельного типу) і спеціальних, гуртожитків різних форм власності, а також їх частин (секцій, окремих квартир, кімнат, вбудованих приміщень, підвалів і паркінгів, захисних споруд) під час проведення технічної інвентаризації визначається через вартість їх відтворення.

(розділ 9 доповнено абзацом шістнадцятим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Інвентаризаційна вартість нерухомого майна за станом на дату проведення інвентаризаційних робіт визначається з урахуванням фізичного зносу та коригується на індекс зміни вартості будівельно-монтажних робіт і відображається у всіх відповідних формах та довідках (витягах), що надаються замовникам.

(розділ 9 доповнено абзацом сімнадцятим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

На захисні споруди, які розташовані окремо або вбудовані у будівлі громадського чи виробничого призначення, вказується балансова вартість.

(розділ 9 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

У разі відсутності відомостей про балансову вартість об'єктів нежитлового фонду інвентаризаційна вартість визначається відповідно до "Сборников укрупненных показателей восстановительной стоимости зданий и сооружений" NN 1 - 37 із застосуванням діючих індексів.

(розділ 9 доповнено абзацом дев'ятнадцятим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

10. Поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи

Абзац перший розділу 10 виключено

(згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального
господарства України від 01.06.2010 р. N 167,
у зв'язку з цим абзаци другий - сімнадцятий
вважати відповідно абзацами першим - шістнадцятим)

Поточній технічній інвентаризації підлягають всі будинки, допоміжні будівлі та споруди, а також захисні споруди, розташовані в містах, селищах та сільській місцевості, перелік яких наведений у розділі 2.

(абзац перший розділу 10 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Планова технічна інвентаризація захисних споруд проводиться під час проведення періодичної інвентаризації в установленому порядку.

(розділ 10 доповнено новим абзацом другим згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167,
у зв'язку з цим абзаци другий - шістнадцятий
вважати відповідно абзацами третім - сімнадцятим)

Підставою для проведення поточної інвентаризації є наступні зміни:

а) зведення нових, надбудова, прибудова, реконструкція і знесення будинків, будівель, допоміжних будівель;

(абзац четвертий розділу 10 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

б) зміни в межах і в забудові кварталів та земельних ділянок;

(абзац п'ятий розділу 10 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

в) зміни у призначенні будинків унаслідок їх реконструкції та переобладнання;

(абзац шостий розділу 10 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

г) зміни у технічному стані будинків, будівель, допоміжних будівель, захисних споруд унаслідок проведення капітальних і відновлювальних ремонтів;

(абзац сьомий розділу 10 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

ґ) приєднання будинків до інженерних мереж (водопровідної, каналізаційної, газової, теплової, електричної тощо);

д) зміни у плані будинків у зв'язку з встановленням нових печей, знесенням або заміною печей, зведенням або знесенням внутрішніх стін та перегородок, переплануванням приміщень, збільшенням або зменшенням основної (житлової) та допоміжної площ, встановленням або забиттям дверних та віконних прорізів тощо;

е) зміни в інженерному обладнанні (установка, заміна та зняття газових плит, ванн, ліфтів тощо);

є) зміни в системі опалення;

ж) зміни в технічному стані будинків внаслідок порушень правил і режиму експлуатації, стихійного лиха тощо;

з) знесення будинків, допоміжних будівель у зв'язку з їх аварійним станом;

и) зміни в оцінювальній вартості будинків, що відбуваються у зв'язку з розширеннями, реконструкцією, відновленням, капітальними ремонтами, руйнуванням, зношеністю тощо;

і) зміна власника, якщо минуло дванадцять місяців після проведення попередньої технічної інвентаризації.

(пункт "і" розділу 10 у редакції наказу Міністерства будівництва,
архітектури та житлово-комунального господарства України від 08.02.2006 р. N 42)

Поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи виконуються в присутності власника та завершуються його підписом в абрисі та ескізі.

Матеріали конструктивних елементів та рік побудови будинків, господарських будівель і споруд вказує замовник, що відображається в абрисі (ескізі) та засвідчується його підписом.

(розділ 10 доповнено новим абзацом сімнадцятим згідно з наказом Міністерства
з питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167,
у зв'язку з цим абзац сімнадцятий вважати абзацом вісімнадцятим)

Результати обстеження вносяться червоною тушшю у відповідні форми-бланки (додаток 1) із записом дати та прізвища виконавця робіт.

11. Порядок унесення поточних змін до інвентаризаційних документів

У разі виявлення змін щодо складу, технічного стану, власників будинків тощо, бюро технічної інвентаризації вносять до інвентаризаційних документів відповідні виправлення та доповнення.

При наявності змін технічний паспорт замінюється на новий з позначкою про це в старому технічному паспорті, який залишається у замовника.

(абзац другий розділу 11 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з
питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Матеріал має бути сконцентрований в одній інвентаризаційній справі (паралельні справи не заводяться).

Усі матеріали мають бути пронумеровані за порядком їх розміщення в інвентаризаційній справі, унесені до опису (додаток 1.1).

Зміни у земельних ділянках, будинках, господарських будівлях установлюються шляхом зіставлення даних, відображених у існуючих планах та описах, з дійсним станом об'єктів при безпосередньому обстеженні на місці.

Виявлені зміни заносяться в нові абриси і ескізи з наступним перенесенням в інвентаризаційні плани, журнали, описи, картки і експлікації.

На планах виправлення здійснюються шляхом закреслення старих контурів та нанесенням нових, якщо цим не ускладнюється читання планів.

За наявності значної кількості виправлень плани креслять знову.

У разі часткових змін контурів відповідні частини внутрішньої ситуації планів (окремі квартири, частини поверху тощо) можуть бути винесені за зовнішні межі плану.

В окремому випадку, коли вільного місця для виносок на аркуші немає, креслять нові поверхові плани.

Цифрові дані та написи на планах і в журналах виправляються закресленням їх червоною тушшю та написанням нових червоною тушшю.

За наявності великої кількості виправлень, що ускладнюють прочитання написів та експлікацій, останні замінюються на нові, причому ця заміна робиться повністю.

Заміна інвентаризаційних планів і текстових матеріалів на нові виконується також у разі їх значної зношеності та забруднення.

Зняття копій з інвентаризаційних матеріалів, а також різного роду вибірки та виписки з них, обробка безпосередньо працівниками інших установ та організацій, а також приватними особами не дозволяється, всі ці роботи виконує лише працівник бюро технічної інвентаризації.

Оцінка збудованих (реконструйованих) будинків та господарських будівель у процесі поточної інвентаризації

Абзац шістнадцятий розділу 11 виключено

(згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального
господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Абзац сімнадцятий розділу 11 виключено

(згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального
господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Абзац вісімнадцятий розділу 11 виключено

(розділ 11 доповнено абзацом згідно з наказом
Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального
господарства України від 08.02.2006 р. N 42,
абзац вісімнадцятий розділу 11 виключено згідно з наказом Міністерства
з питань житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

12. Контроль за якістю виконання робіт

Контроль за якістю виконання робіт з технічної інвентаризації об'єктів здійснюється контролером, призначеним керівництвом бюро технічної інвентаризації.

Під час контролю інвентаризаційних робіт необхідно виконати і перевірити:

точність зовнішніх промірів і даних відліків по прорізах (вікон і дверей);

точність лінійних промірів у середині приміщень, наскрізних промірів, товщину стін та перегородок; повноту (достатність) допоміжних промірів (діагоналей) у приміщеннях зі складною конфігурацією;

оформлення ескізів та журналів підрахунків (підписи, дата виконання робіт та інше);

зіставлення контурів окремих поверхів для перевірки правильності конфігурації та розміщення капітальних стін;

правильність нумерації приміщень, частин приміщень та меж квартир.

Виявлені під час контролю помилки позначаються (відмічаються) кольоровим олівцем. Узяті контролером приклади, що збігаються з розмірами, визначеними виконавцем, обов'язково підкреслюються або обводяться кольоровим олівцем.

Справи з великою кількістю грубих помилок бракуються, робота не оплачується, перероблення її доручається іншому виконавцеві.

Під час контролю графічних робіт перевіряють:

зіставлення плану поверху з ескізом;

зіставлення плану першого поверху (контрольного) з планами розташування, зовнішніх та внутрішніх капітальних стін, віконних прорізів, сходів, опалювальних приладів, вентиляційних коробів у наступних поверхах (у т. ч. у підвальному);

масштаб плану та правильність розташування стін першого поверху на основі діагоналей в ескізі та контрольних промірів між капітальними стінами;

правильність нанесення цифр, позначення "розділки" біля печей, висот по поверхах, підписів, відповідності плану прийнятим умовним позначенням.

Графічна помилка накладання планів (у масштабі 1:200) не повинна бути більшою 0,5 мм.

У процесі контролю обчислювальних робіт ураховується і перевіряється:

правильність застосування формул, підрахунків, позначення приміщень тощо;

правильність заповнення журналу підрахунків та підсумків по квартирах, поверхах, будинках (спорудах) загалом та правильність рознесення площ по приміщеннях (згідно з їх призначенням).

Справи з помилками повертаються для переробки та виправлень.

(абзац дев'ятнадцятий розділу 12 у редакції наказу Міністерства з питань
житлово-комунального господарства України від 01.06.2010 р. N 167)

Абзац двадцятий розділу 20 виключено

(згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального
господарства України від 01.06.2010 р. N 167,
у зв'язку з цим абзаци двадцять перший, двадцять другий
вважати відповідно абзацами двадцятим, двадцять першим)

Проконтрольовані справи підписуються особою, яка здійснює контроль, на справах ставиться дата проведення контролю.

Перевірені та належно оформлені справи передаються керівництву бюро технічної інвентаризації для остаточного перегляду, затвердження і зберігання. Польовому контролю підлягають не менше 20 % робіт, виконаних однією групою.

Начальник Управління
нормативно-правового забезпечення реформування житлової політики
та експлуатації житлового фонду

М. М. Каплун

(Наказ, Держбуд України, від 24.05.2001, № 127 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна")

Создано на конструкторе сайтов Okis при поддержке Flexsmm - накрутить лайки в вк

+38 (096) 514 33 44